Історія Сєвєродонецька

Заснування та Радянський період

Засновано у 1934 в межах Лисичанська у зв’язку з будівництвом Лисичанського хімічного комбінату. У 1939 році цех № 12 — концентрованої міцної сірчаної кислоти побудований швидкісним методом, розпочато зведення комплексу цехів з переробки привізного аміаку.

Перед початком Другої світової війни у Лисхімбуді були вже 47 будинків і 9 бараків, працювала школа, клуб, дитсадок та дитячі ясла. 10 корпусів хімкомбінату були повністю змонтовані і вступили в передпусковий період. На початку війни почався демонтаж обладнання для евакуації його в КемеровоЧирчикГубаху11 липня 1942 року гітлерівські війська війшли до Лисхімбуду. 123 юнаки та дівчини з селища були вивезені до Німеччини. Період окупації тривав майже 7 місяців.

1 лютого 1943 року Лисхімбуд був відбитий радянськими військами 41-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора М. П. Іванова за підтримки танкистів 110-ї танкової бригади 18-го танкового корпусу. 10 грудня цього ж року Ворошиловградський обком партії прийняв спеціальне рішення про відновлення і подальшу розбудову Лисичанського азотно-тукового комбінату. У Лисхімбуді приступили до відновлювальних робіт.

Селище Лисхімбуд в 1950 році було перейменоване на Сєвєродонецьк і отримало статус селища міського типу. Створена Сєвєродонецька філія Державного інституту азотної промисловості. Напередодні нового 1951 року будівельники здали перші цехи хімкомбінату1 січня 1951 року був отриманий перший продукт хімкомбінату — аміачна селітра (на привезеній сировині). 6 січня видав першу продукцію цех слабкої азотної кислоти25 січня підписано акт прийому в експлуатацію перший цехів хімкомбінату. 16 лютого підприємство включено до числа діючих.

У 1958 році Сєвєродонецьку присвоєно статус міста районного підпорядкування. У 1970-х роках Вперше в країні в промислових умовах наші хіміки отримали сіль АГ. Побудовано та здано в експлуатацію Льодовий палац спорту, почався тролейбусний рух.

Незалежна Україна

Кінець ХХ — початок ХХІ століття

У 1990-х роках прийнята програма приватизації майна державних комунальних підприємств. Відкрився Сєверодонецький технологічний інститут. У СПО «Азот» відкрилося нове виробництво азотної кислоти, а в СПО «Склопластик» — установка спалювання твердих відходів. Приступив до роботи дворічний університет музичної культури. У Сєвєродонецьку відкрилося представництво МАУП, створено багатопрофільний ліцей, колегіум Києво-Могилянської академії, гуманітарно-естетичну гімназію, представництво ЕКОМЕН.

У 2000-х роках Сєвєродонецьк посідає друге місце на Луганщині з розвитку малого підприємництва. Побудовано новий Палац тенісу. Розпочато реконструкцію «Сєвєродонецької ТЕЦ», і переведення її з рангу газової ТЕЦ в ранг газово-вугільних ТЕЦ. Веде активну роботу компанія-розробник відеоігор «Best Way».

У 2014 році народний депутат Ляшко повалив пам’ятник Леніну 19 травня 2015 року невідомими було ліквідовано пам’ятник М.Калініну, а 20 — пам’ятник Я.Свердлову. У ніч на 22 травня відбулася спроба повалити пам’ятник К. Ворошилову. У червні 2015 пам’ятник Ворошилову було демонтовано. Того ж року сєвєродонецькі депутати не захотіли перейменовувати вул. Леніна і пр. Радянський. Лише 25 січня 2017 року міський голова Валентин Казаков видав розпорядження щодо перейменування вул. Леніна на бульвар Дружби Народів, вул. Жовтневої на вул. Юності, пр. Радянського на пр. Центральний та пл. Радянської на пл. Миру.

2 листопада 2017 року у Сєвєродонецьку був вбитий Сергій Самарський, депутат міської ради з активною проукраїнською позицією, журналіст, який займався антикорупційної діяльністю.

Улітку 2020 р. поблизу Сєвєродонецька виникли дві лісові пожежі: 6 липня, яка забрала 3 життя, та 30 вересня, яка забрала 11 життів. Згоріли сотні будинків та більш 20 тис. га лісу. 2 грудня створено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань розслідування причин виникнення у 2020 році масштабних пожеж у Луганській області. 9 лютого 2021 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру трьом посадовцям ДСНС, які підробляли акти гасіння пожеж на Луганщині. За даними слідства, сили та засоби пожежно-рятувальних загонів до місця пожежі не виїжджали. 4 лютого суд відсторонив голову ДСНС Луганщини М. Пшика від посади.

Російсько-українська війна

На початку травня 2014 місто захопили проросійські терористи-бойовики так званої «Армии Юго-Востока» разом із батальоном «Прізрак» під керівництвом Олексія Мозгового та сєвєродонецьким підрозділом «Козачої національної гвардії» Павла Дрьомова.

Було визволено українськими військами 22 липня 2014 року, при цьому відбувалася запекла перестрілка із застосуванням стрілецької зброїгранатометів і важкої бронетехніки. Підрозділи НГУЗСУ та добровольчих батальйонів атакували збройні формування «ЛНР» з 3 боків. 22 липня українські війська штурмували Сєвєродонецьк і вибили окупанта. У звільненні міста відзначився командир окремої криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України полковник Олександр Радієвський. Після зачистки міста офіцер-гвардієць вийшов до місцевих мешканців біля будівлі міської ради. Вони його зустріли оплесками та подякували за визволення.

22 серпня під Сєвєродонецьком в бою з російськими диверсантами, що займались підготовкою теракту в Харкові, загинули солдати батальйону «Айдар» Володимир Бойко та Андрій Корабльов.23 серпня під Сєвєродонецьком загинув айдарівець Володимир ЧерноволовОганес Петросян загинув, прикривши товариша від вибуху гранати.

17 вересня ЗСУ (підрозділи СБУ та батальйони «Чернігів» і «Айдар») ліквідували табір бойовиків поблизу міста. Вилучено вибухівку, реактивний вогнемет «Шмель», 3 РПГ, гранати, велику кількість набоїв до автоматичної зброї та гармату-гаубицю Д-30.

Сєвєродонецьк увійшов у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затвердив Кабінет Міністрів України у Розпорядженні № 1053 від 30.10.2014.

20 березня 2015 року під містом під час обходу позицій підірвався на розтяжці солдат 80-ї бригади Сергій Михайлов. 20 травня 2020 загинув полковник Сергій Губанов, командир батальйону поліції «Луганськ-1».

28 липня 2020 року утворено Військово-цивільну адміністрацію м. Сєвєродонецьк Луганської обл. ВЦА виконує повноваження, характерні для органів місцевої влади, у тому числі делеговані Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» № 141-VIII, прийнятим Верховною Радою України 03.02.2015. Головою ВЦА призначений Олександр Стрюк. 19.02.2021 Президент України своїм указом реорганізував та ліквідував ВЦА м. Сєвєродонецьк Луганської області. Натомість було створено Сєвєродонецьку міську ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області.

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну, однією з цілей якого стало захоплення (відповідно – окупація) Донецької та Луганської областей. Захоплення останньої почалося майже одразу: російські загарбники обстрілювали населенні пункти, знищували інфраструктуру, соціальні об’єкти та житлові будинки.

Окупанти влаштували артилерійський обстріл Сєвєродонецька – під обстріли потрапили житлові квартали міста. В місті оголошено евакуацію мирного населення. Зі станції Лисичанськ організовано рух евакуаційних потягів. У Сєвєродонецьку введено комендантську годину з 21:00 до 05:00 .

2 березня 2022 року у Сєвєродонецьку зафіксовано попадання снарядів у дитячий садочок та по проспекті Центральний, перебито тепломережу та газопровід, вибито скло у житлових будинках на Гвардійському проспекті та вул. Науки.

3 березня через щільні обстріли місто лишилось без газу. 8 березня у Сєвєродонецьк надійшли харчові продукти від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, організовано гаряче харчування для тих, хто перебуває у бомбосховищах.

10 квітня 2022 року тривали обстріли міста російськими загарбниками, серйозних руйнувань зазнали житлові будинки. Соціальна та критична інфраструктура Сєвєродонецька знищена майже повністю.

Станом на 12 травня, із передвоєнної кількості населення у 100 тисяч, в місті залишилось близько 15 тисяч мешканців. Евакуація людей майже зупинилася: це викликано як постійними обстрілами, так і небажанням місцевих залишати рідний край.

27 травня російська диверсійно-розвідувальна група (ДРГ) захопила готель “Мир” на околиці міста. Згодом окупанти просунулися до центральної частини міста. Тривають вуличні бої.

Російськими агресорами було зруйновано 70% міста. Після захоплення ворогом більшої частини Рубіжного було зруйновано міст через річку Борова.

Від російських авіаударів та артобстрілів понад чотири сотні сєвєродончанховаються в укриттях заводу “Азот”. Рашисти не дають “зеленого коридору” для евакуації мирного населення на територію, підконтрольну Україні. Окупанти знищили всі три мости між Сєвєродонецьком і Лисичанськом. Аби не потрапити в кільце, українські підрозділи вийшли з Сєвєродонецька.

25 червня місто повністю захопили рашисти. Окупанти призначили так званого “коменданта міста” і намагаються встановлювати свої порядки. Війська загарбника знищили Сєвєродонецьку ТЕЦ.

Опублікована карта зі світлинами зруйнованих будівль міста

25-го червня 2022 року українські війська вийшли зі зруйнованого російськими військами міста.

Місто знову потрапило під російську окупацію, вдруге після періоду з 22-го травня по 22 липня 2014 року.

інші Заклади категорії “Історія Сєвєродонецька”

Цифровий паспорт